Методична робота

Гімназійний рівень

• виступ на педагогічній раді "Формування креативного мислення учнів";
• виступ на засіданні кафедри природничо-математичних дисциплін "Вибір педагогічних методів навчання – запорука успіху учня на ЗНО";
• виступ на батьківських зборах "Формування мотивації до навчання як запорука успішного складання ЗНО";
• участь у місячнику відкритих творчих уроків;
• виступ на педагогіко-психологічномятикласниківу консиліумі "Адаптація п'ятикласників"

Районний рівень

• урок на методичному районному методичному об'єднанні вчителів математики "Тригонометричні функції";
• участь в районному турі "Ярмарок педагогічних ідей" з роботою "Дидактичні ігри на уроках математики";
• перемога у І турі Всеукраїнського конкурсу "Вчитель року-2016"

Обласний рівень

• виступ на засіданні круглого стола з теми "Економіко-математичні моделі та інформаційні технології в математиці" при РОІППО

Дидактичні ігри

на уроках математики

 І. Гра – один із шляхів виховання та підтримання інтересу молодших школярів до математичних знань

«Математика розум до порядку приводить» - ці слова належать великому М.В.Ломоносову.  Однією з найбільш важливих характеристик мислення є його логічність, можливість робити правильні висновки, аналізуючи наявні факти.

Про людину, у якої добре розвинене логічне мислення, говорять, що вона ґрунтовно мислить, чітко розмежовує поняття, оперує конкретними фактами.

Ця найцінніша риса виникає та розвивається головним чином при вивченні математики, зокрема, в процесі розв’язування задач . Адже математика це практична логіка , в ній кожне нове положення отримується за допомогою строго обумовлених суджень на основі раніше відомих положень, тобто строго доводиться. Ломоносов наведеними вище словами підкреслив цю особливість математики. Вивчення математики формує не тільки логічне мислення, а й багато інших рис людини: кмітливість, критичність, цілеспрямованість тощо.  

Розвиток інтересу до уроків математики в значній мірі залежить від методики її викладання. Урок – це живий творчий процес. Урок повинен народжуватись кожен раз як деяка несподіванка, відкриття, задоволення. На уроках потрібно намагатися захопити активною працею кожного учня, розвиваючи інтерес до предмету. Важливу роль при цьому відіграє застосування  дидактичних ігор на уроках  математики.

Гра – це творчість і праця. В процесі гри виробляється звичка сконцентруватися, самостійно міркувати, розвивати увагу. Діти, які захопилися грою, з легкістю навчаються, запам'ятовують новий матеріал, застосовують знання до нестандартних ситуацій, розвивають фантазію.

            Дидактична гра – не самоціль на уроці, а лише засіб вивчення чи закріплення знань. Кожна гра має певні цілі: отримати деякі знання, сформувати певні вміння, розвинути певні функції головного мозку (увагу,пам'ять,мислення, мову), виховати риси характеру (винахідливість, кмітливість, колективізм). 

Крім усього кожна гра має свої правила, що визначають порядок дій і створення на уроці відвідної атмосфери. І все це повинен обдумати, розробити, спрогнозувати результат, передбачити різного типу невдачі і помилки, учитель. А ще сформулювати мету гри, якому моменту гри слід приділити особливу увагу, підібрати чи виготовити самому матеріали та посібники, які знадобляться для гри, розрахувати час, бо можна загратися так, що й урок закінчиться  і мета уроку не буде досягнена, та які висновки слід повідомити учням насамкінець, після гри (найкращі моменти гри, недоліки у грі, оцінювання окремих учасників гри чи всіх, зауваження порушникам  дисципліни і таке інше).

Як  бачимо для цього потрібен  час, небайдужість самого вчителя до свого предмета і до учнів, а також потрібно завжди діяти з дитиною на рівних, а не намагатися весь час підкреслювати, хто на уроці вчитель.

Кожна  гра приносить учням моральне і розумове задоволення, піднімає їх настрій. Для вчителя результат гри є показником рівня досягнення учнів у засвоєнні тих чи інших знань або в їх застосуванні.

ІІ. Дидактичні принципи організації ігор

Готуючи урок з використанням ігрових технологій, я враховую наступні моменти:

• Які математичні вміння й навички учні засвоять у ході гри? Якому моменту гри слід приділити особливу увагу? Які інші виховні цілі передбачити під час проведення гри? Гра заради гри на уроці недопустима.

• Чи всі учасники виконують правила гри.

• Якою є кількість гравців на кожному етапі гри. Не повинно бути сторонніх спостерігачів.

• Обов'язково має бути присутнім елемент несподіванки і непередбачуваності.

• Цікавість гри для дітей, вона не повинна їм набридати.

• Продуманий розподіл ігрових завдань між учнями.

• Тривалість гри.

• Які висновки необхідно повідомити учням по завершенні гри.

• Психологічний комфорт для всіх учасників гри.

• Якщо ігровій діяльності був присвячений весь урок, завершити його підбиттям підсумків.

Ось деякі дидактичні ігри ,які я застосовую на уроках математики.

 ІІІ. Дидактичні ігри

Гра  «Легка атлетика»

На дошці записаний ланцюжок прикладів, які потрібно виконувати за напрямом стрілочки. Ця гра допоможе засвоїти всі дії з цілими числами,активізує обчислювальні навики, уважність

  

Гра «Ромашка»

На листку квітки записано дріб, який потрібно додати,відняти, помножити і поділити на дріб, записаний на пелюстці. Після виконання завдання учні перевіряють свої результати з відповідями записаними на зворотній стороні пелюстки

Гра «Математичне лото»

Кожному учню прийшов лист, в якому одна велика карта з завданнями і маленькі,
 їх більше, ніж завдань. На маленьких – результати обчислень. Учень повинен виконати
 завдання на великій карті і накрити його відповіддю. Після виконання всіх завдань
 учень перевертає маленькі карточки і отримує завдання (теоретичне питаня)

-15+12	-20(-2)	-2∙(-3)		оз	наче	ння
-2-(-2)	-6∙(-2)	4∙17		про	ти	леж
15-(-5)	17-50	96:(-2)		них	чи	сел

         

Гра «Змагання художників»

На дошці записано координати точок. Позначити на координатній площині точки і
 почергово з'єднати. Результат – певний малюнок.

Ця гра подобається всім учням.

Картка 1 (-9; 7), (-7; 8), (-6; 10), (-3; 10), (-1; 7), (8; 1), (15; -2), (13; -4), (6; 0), (4; -1), (3; -1), (1; -7), (-1; -7), (1; -6), (2; -1), (0; -1), (-2; -7), (-4; -7), (-2; -6), (-1; -1), (-5; 2), (-6; 5), (-7; 6), (-9; 7); око: (-5; 8).

Картка 2  (1; -7), (1; 3), (5; 5), (3;5), (3;6), (1;5), (0;7), (-2; 5), (-3; 6), (-4; 5), (-3; 4), (-4; 3), (-3; 2), (-4; 1), (-3; 0), (-4; -1), (-3; -2), (-4; -3), (-3; -4), (-4; -5), (-3; -6), (-3; -7), (3; -7), (3; -8), (5; -8), (5; -7), (4; -7), (3; -6), (3; 0), (5; 1), (4; 2), (4; 3), (3;4); око: (3; 2)

Картка 3 (-15; 3), (-14; 4), (-13; 4), (-11; 2), (-8; 1), (-6; 1), (-2; 4), (1; 5), (4; 4), (7; 2), (10; -1), (17; -3), (10; -3), (5; -1), (6; -2), (5; -4), (3; -4), (3; -3), (4; -2), (3; -1), (2; -2), (1; -5), (-1; -5), (0; -4), (-1; -2), (-2; -2), (-3; -3), (-3; -6), (-5; -6), (-5; -2), (-6; -5), (-6; -6), (-8; -6), (-7; -3), (-6; -2), (-8; -2), (-10; -1), (-13; 2), (-14; 2), (-15; 3); око: (-13,5; 3)

Картка 4 (-12; 1), (-11; 3), (-12; 3), (-11; 4), (-12; 4), (-10; 6), (-6; 6), (-4; 5), (-2; 3), (-1; 1), (1; 1), (2; 3), (4; 5), (6; 6), (10; 6), (12; 4), (11; 4), (12; 3), (11; 3), (12; 1), (12; -3), (11; -1), (9; -1), (8; 0), (7; -1), (5; -1), (2; -4), (2; -5), (3; -7), (3; -8), (2; -8), (2; -7),  (1; -6), (0; -7), (-1; -6), (-2; -7), (-2; -8), (-3; -8), (-3; -7), (-2; -5), (-2; -4), (-5; -1), (-7; -1), (8; 0), (-9; -1), (-11; -1), (-12; -3), (-12; 1); голова: (-2; 3), (-2; 7), (-1; 6), (-1; 5), (1; 5), (1; 6), (2; 7), (2; 3); очі: (-1; 4), (1; 4); ніс: (0; 3); рот: (-0,5; 2), (0,5; 2).

Картка 5 (1; 3), (3; 7), (6; 9), (9; 7), (8; 2), (6; 0), (8; -2), (7; -6), (5; -7), (3; -5), (1; 3), (0; 4), (0,5; 4,5), (0; 5), (-0,5; 4,5), (0; 4), (-1; 3), (-3; 7), (-6; 9), (-9; 7), (-8; 2), (-6; 0), (-8; -2), (-7; -6), (-5; -7), (-3; -5), (-1; 3), (0; 2), (-1; -1), (0; -4), (1; -1), (0; 2), (1; 3).

Гра “Хто швидше”

Кожен учень заготовив табличку. По команді учителя учні ставлять по одній точці в кожному ряду таблиці. Після цього сусіди за  партою обмінюються табличками. Вчитель пропонує виконати дію множення над числами, які стоять навпроти точки. Учні записують відповідь в клітинку з точкою. Через дві-три хвилини таблички повертаються знову, і учні перевіряють результати обчислень один у одного.

 Гра «Чарівні приклади»

Учні отримують завдання і, правильно розв’язавши їх, знаходять слово-код. «Чарівні приклади» можна розв’язувати під час вивчення тем як на уроках, так і в позаурочний час.

Ь	Н	О	В	Д	М	А	І	Р	З
0	1	2	3	4	5	6	7	8	9

__	4	6	3,	5	4	3
		4	7,	0	1	9	4
	4	1	6,	5	2	3	6
Р  і	д	н	а	м	о	в	д                                                          м                                                        а

+	2	1	6,	8	8	9	1
	2	5	7,	6	3	9	1
								з

М	С	Н	Й	В	О	И	К	А	Л
0	1	2	3	4	5	6	7	8	9

+	3	4	4,	3	2
	3	3	4,	4	6
д						чка

+	1	0	7,	0	2
	4	4	1,	7	6
зим						зка

  

Д	Т	И	З	А	Е	Р	Н	К	Б
0	1	2	3	4	5	6	7	8	9

+	3,	2
	0,	8	5	6	5	3
	4,	0	5	6	5	3

3,2+0,85653=	4,	0	5	6	5	3
	а	д	е	р	е	з	а

 

+

3,4+780,632=
в'ю							га

_

10-5,04347=
біл							а

 

 

К	У	А	И	Н	Б	Т	Й	Р	О
0	1	2	3	4	5	6	7	8	9

х		3	5	9,	8	9	7
		2					4
+	1	4	3	9	5	8	8
	7	1	9	7	9	4
	8	6	3	7,	8                                                                               5                                      5	2	8
впе	р	т	и	й	б	а	р	ан

 Гра «Математичні софізми»

Зверніться до учнів за допомогою ніби у вас виникла проблема:

виходить,що 5=3

                             25-15-10=15-9-6

                             5(5-3-2)= 3(5-3-2),або

                             5=3.

або ще, 1=2

                              1-3+(9/4 ) = 4-6+ 9/4;

                              (1-3/2)(1-3/2)= (2-3/2)(2-3/2);

                              (1-3/2)²=(2-3/2);

                              1-3/2=2-3/2,тобто

                                     1=2.

Не пожаліємо 10 балів, хто допоможе .

Гра «Логічні завдання»

Такі завдання можна включати при вивченні тим:  по статистики й теорії ймовірностей . Підготовка: заздалегідь вивішується таблиця

Завдання. У колі сидять Іванов, Петров, Коропів, і Марков. Їхні імена: Андрій, Сергій, Тимофій, і не Андрій;

Іванов не Олексій і не Андрій;

Сергій сидить між Марковым й Андрієм;

Коропів не Сергій і не Олексій;

Петров сидить між Короповим й Андрієм.

Хто є хто?

	Іванов	Петров	Марков	Коропів
Іванов
Петров
Марков
Коропів

 Гра «Цікаві задачі за мотивами казок»

 Задача 1

Під час параду вояк повинен сяяти й виблискувати. Поручик Ржевський витратив 2,45 г зубного порошку на чищення острог, 4,38 г на чистку кокарди, 2,26 г на чистку своїх зубів і 160,48 г на чистку зубів свого коня. Скільки всього грамів порошку він витратив?

Задача  2

Служака спустився за кресалом до відьми в підземелля й почав нагрібати собі золота. В кожну з двох кишень влізло по 3,128 кг, і в солдатський ранець ще 32,654 кг. Скільки важить уся солдатська здобич?

Задача 3

Містер Браун перед обідом важив 112,45 кг, а після обіду – 119,96 кг. Скільки важив обід містера Брауна?

  Задача 4

Петрик  П’яточкін знайшов ящик з 70 кг морозива. Він зміг з’їсти лише 1,125 кг. Скільки важить залишок морозива, який Петрик може з чистою совістю пожертвувати друзям?

Задача 5

Слоненяті на день народження надіслали вісім центнерів плиткового шоколаду. Скільки шоколадок доведеться йому порозгортати, якщо кожна плитка важить 50 г?

Задача 6

Вага однієї сніжинки – 0,0125 г. Скільки важить сніговик на виготовлення якого пішло 987360 сніжинок?

Задача 7

Дюймовочка з’їдає половину пшеничної зернинки на день. Скільки кілограмів пшениці з’їсть вона впродовж року, якщо вага однієї зернинки дорівнює 0,18 г?

Задача 8

Однієї ложки з 6 г дьогтю достатньо, щоб безнадійно зіпсувати сорока кілограмову діжку меду. Скільки грамів дьогтю потрібно, щоб зіпсувати 1 кг меду?

Задача  9

Хворому Бегемотові приписали щодня приймати по 0,6 г аспірину на кожні 50 кг ваги. Скільки грамів аспірину потрібно проковтнути Бегемотові протягом доби, якщо він важить 864 кг 750 г?

Задача 10

З семи кедрових колод виходить 4375 олівців. Яка частинка колоди потрібна для виготовлення одного олівця?

Висновок

Сучасний шкільний курс математики має великі розвиваючі можливості завдяки своїй цілісності й логічній строгості.

Гра, як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для школярів. Ще К.Д. Ушинський писав: “зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності... З перших же уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні”.

Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно. Розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитини “добудовує” в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.

У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання учнів. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховні функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.